Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відучати

Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДУЧАТИ"
Бриндзянка, -ки, ж. Небольшая бербениця для храненія бриндзи. Шух. I. 214, 206.
Ли́марів, -рева, -ве Принадлежащій шорнику.
Міду́нка, -ки. Cм. медунка 3.
Насоруга, -ги, ж. Задоръ? Навязчивость? Придирки? Колись було зберуться сусіди і почнуть гомоніти без клопоту та насоруги. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Немилостиво нар. Безжалостно.
Нирок, -рка, м. Ныряніе. нирка дати. Нырнуть.
Порозвеселяти, -ля́ю, -єш, гл. Развеселить (многихъ).
Постинатися, -на́єнося, -єтеся, гл. Замерзнуть (во множествѣ) ? Учора вранці ходила я на річку сорочок прати, то дуже було холодно, аж береги постинались. Харьк. г.
Скавуліти, -лю, -лиш, гл. = скавучати. Желех.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі. Гол. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.