Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчухрати

Відчухрати, -раю, -єш, гл. 1) Отрубить, отдѣлить вѣтку отъ ствола. 2) = відчухмарити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУХРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУХРАТИ"
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. І. 101.
Доморя́дник, -ка, м. = доморядця. Посл. Кор. I. IV. 1.
Зала́пити Cм. залаплювати.
Замота́ти, -ся. Cм. замотувати, -ся.
Зиму́шній, -я, -є. Зимній. Вх. Уг. 241.
Їство, -ва, с. Кушанье. І де ті в Господа взялися усякі штучнії їства. Шевч. 528.
Мину́щий, -а, -е. Скоропреходящій, тлѣнный. Усе тінь минуща, одна річ живуща — світ з Богом. Ном. № 393.
Пустити, -ся. Cм. пускати, -ся.
Хідлі, -лів, м. мн. Ходули. Паничі учаться на хідлях ходити. Вх. Зн. 76.
Цицак, -ка, м. Раст. Pedicularis comosa L. ЗЮЗО. I. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧУХРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.