Віда, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Віщуха, -хи, ж. Вѣщунья, предсказательница. Віщуха баба.... пророкувала.
Дові́чно нар. = Доочне.
До́свід, -ду, м. Опытъ. Знаючи з історичнього досвіду, як уставали нації.
Клюпа, -пи, ж. 1) Боекъ, песть въ ножной ступѣ, толчеѣ. 2) Обыкновенная ступа, толчея.
Молитвува́ти, -вую, -єш, гл. = молитвати.
На́дбанок, -нку, м. Все благопріобрѣтенное, нажитое.
Наще, наще́серце, нар. = натще.
Притрухнути, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
