Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщеплюватися

Відщеплюватися, -лююся, -єшся, гл. = відщеплятися. Пишіть, добродійство, граматки, це одщеплюючись од словесности. О. 1862. I. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЩЕПЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЩЕПЛЮВАТИСЯ"
За́мкнений, -а, -е. 1) Запертый. 2) Заключенный (въ тюрьму).
Кородитися, -джуся, -дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка породиться. Ном.
Ма́кса, -си, ж. Рыбная печень.
Нецвічений, -а, -е. Непокрытый цвѣтами. Ой у лузі калинонька нецвіченая, — туди ішла дівчинонька невінчаная. Мил. Св. 7.
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити. Вх. Зн. 44.
Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Посланиця, -ці, ж. Посланная. Посланиці Божі. Г. Барв. 132.
Пучечка, -ки, ж. Ум. отъ пучка.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста. Ив. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЩЕПЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.