Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщебетати

Відщебетати, -чу́, -чеш, гл. Окончить щебетать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЩЕБЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЩЕБЕТАТИ"
Бідацький, -а, -е. = бідашний. Желех.
Висліпити, -плю, -лиш, гл. Ослѣпить всѣхъ. Іще не всіх чортів висліпили — підемо сліпить. Ном. № 10346.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Кровопийка, -ки, ж. Глотокъ крови. Нехай я й жупан, та з своєї праці, а в твоєму каптанці не одна кровопийка. О. 1861. II. 28. (З нар. уст.).
Нездужатися, -ється, гл. безл. Нездоровиться. Так щось нездужається мені.
Попона, -ни, ж. Попона. Червоні попони, червоні сідла. Грин. II. 315.
Попряник, -ка, м. Медовый пряникъ. Борз. у.
Постель, -лі, ж. Настилка изъ бересты подъ подомъ печи. Радом. у.
Тес, -су, м. 1) Тесъ, тесина, тесаная доска. 2) Раст. Saxus beccama L. Шейк.
Хряпусь! меж. = хряп. Мазниця хряпусь! Грин. II. 341.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЩЕБЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.