Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відщебетати

Відщебетати, -чу́, -чеш, гл. Окончить щебетать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЩЕБЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЩЕБЕТАТИ"
Зав'Я́лий, -а, -е. Завялый, завявшій, увядшій. Мир. Пов. II. 76.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ. Желех.
Літера́т, -та, м. Литераторъ, писатель.
Начвалатися, -лаюся, -єшся, гл. Устать, медленно ходивши.
Переживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пережити, -живу, -веш, гл. 1) Переживать, пережить. Ніхто світа не може пережити. Ном. № 389. Вона його пережила. МВ. І. 65. Пережила поговори, переживу й славу. Мет. 87. 2) Проживать, прожить. Вік пережити, — не поле перейти. Посл. В мирі не переживеш. Г. Барв. 219.
Підхопити, -ся. Cм. підхоплювати, -ся.
Приорати, -ся. Cм. приорювати, -ся.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Утокмити, -млю, -миш, гл. 1) Устроить, пристроить. Насилу ми його втокмили (на службу). Екатер. у. 2) Устремить. На стелю очі утокмила. Мирг. у.
Хисток, -тка, м. 1) Искуственный кустъ, за которымъ охотникъ подкрадывается къ дичи. Козел. у. 2) Потайное мѣсто въ оградѣ пчельника, куда пасѣчникъ можетъ укрыться во время опасности.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЩЕБЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.