Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відхарамаркати

Відхарамаркати, -каю, -єш, гл. Быстро и невнятно прочесть. Піп щось відхарамаркав, та ніхто не розібрав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХАРАМАРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХАРАМАРКАТИ"
Закуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Закурлыкать (объ орлахъ). Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ «Походъ на поляковъ». Закуркують кречети сизі. Макс. (1849). 59.
Запомо́га, -ги, ж. Вспомоществованіе, помощь. Запомога моя в Бозі: правих серцем Він спасає. К. Псал. 13.
Ли́пчиця, -ці, ж. Раст. = лепчиця. Ув'язавсь до мене, як липчиця. Г. Барв. 246.
Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина.  
Нетямущий, -а, -е. Несмыслящій, непонимающій.
Олійниченко, -ка, м. Сынъ олійника.
Оскоромлювати, -люю, -єш, сов. в. оскоро́мити, -млю, -миш, гл. Скоромить, оскоромить.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. Екат. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Скліщитися Cм. скліщуватися.
Тополенька, -ки, ж. Ум. отъ тополя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДХАРАМАРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.