Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчиняти

Відчиняти, -няю, -єш, сов. в. відчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Старший братіку! одчини ворітця. Мет. 170. Хто торка, тому відчинять. Ном. № 7197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧИНЯТИ"
Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
Досоли́ти, -ся. Cм. досолювати, -ся.
Дужатися, -жаюся, -єшся, гл. Бороться. Вх. Зн. 16.
Жизняни́й, -а́, -е́. Жизненный. Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була. К. Дз. 177.
Лікарстве́нний, -а, -е. Лѣкарственный, цѣлительный, имѣющій лѣчебную силу. Лікарственна горілка. Лікарственна вода. Г. Барв. 339. Павидло медове і кофій лікарственний. К. МХ. 24.
Набала́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. набала́катися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться. Набалакайся, коли не завізно. Ном. № 12992.
Погін, -го́ну, м. 1) Скорость движенія. Як тілько трохи пущу погону (у млині), то зараз і зломиться. 2) ? Сонце то ховалось, то знов випливало із-за високих скель, а вони, величаві, темними погонами мережили світлий і гладкий, як скло, Дніпр. Стор. II. 142.
Понюшити, -шу́, -ши́ш, гл. О животномъ: понюхать воздухъ.
Рам'я, м'я, с. Рубище. Дороге убрання поскидала, своє рамя наділа. Рудч. Ск. II. 47.
Сльотавий, -а, -е. Ненастный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.