Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчиняти

Відчиняти, -няю, -єш, сов. в. відчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Старший братіку! одчини ворітця. Мет. 170. Хто торка, тому відчинять. Ном. № 7197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧИНЯТИ"
Кашоварниця, -ці, ж. = кашоварка.
Ло́скотно нар. Щекотно. Дитині лоскотно, воно й сміється. Чуб. III. 108.
Поскуйовдити, -джу, -диш, гл. = покудлати.
Розшахвати, -хваю, -єш, гл. Развернуть. АД. І. 59.
Серпанковий, -а, -е. Кисейный.
Сивоґрунт, -ту, м. Сѣрый смушекъ съ темнымъ подшерсткомъ. Вас. 198.
Терпибіда, -ди, ж. Раст. Ranunculus acris. Вх. Пч. I. 12.
Фляшечка, -ки, ж. Ум. отъ фляшка.
Халупник, -ка, м. Безземельный, имѣющій лишь избушку. ЕЗ. V. 31. Шух. І. 271.
Хлюпостіти, -щу, -стиш, гл. = хлюпотіти. Щось хлюпостить постолами, чвяка щось по грязі. Г. Барв. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.