Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Жура́в, -ва, м. 1) = журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. 2) = журавель 2. Ум. жура́вчик.
Змимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать.
Китай, -таю, м.
1) Китай.
2) = китайка. Приніс китаю на дві спідниці. Будем драти, пане брате, з китаю онучи.
3) Родъ музыкальнаго инструмента. Можний пан лежит й а в китай грає, ой грає, грає, краще співає.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю.
На́ді пред. = надо = над.
Перекидистий, -а, -е. Неустойчивый, валкій. Човен перекидистий.
Побренькувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ой возьму я ключі не побренькуючи.
Репанка, -ки, ж. = репанець.
Стота, -ти, ж. = істота.
