Вакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Быть бездѣятельнымъ (вообще), находиться въ бездѣйствіи. 2) Оставаться невоздѣланнымъ (о полѣ). 3) Терять время, ничего не дѣлать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася.... Щоб ти назад завертався та дні вакував.
Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто.
Наверну́ти, -ся. Cм. навертати, -ся.
Назапа́сити, -па́шу, -сиш, гл. Припасти. Погнили наші сіна: мало хто назапасив на зіму.
Охолодіти, -ді́ю, -єш, гл. = охолоти. Руки його зовсім охолоділи.
Перемліти, -лію, -єш, гл. Изныть, истомиться отъ страха, тревоги. Білу ніч просиділа під коморою, перемліла.
Равер, -ра, м. Большая лягушка, живущая въ колодцахъ.
Розмова, -ви, ж. Разговоръ, бесѣда. Тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Таке личко, такі й брови, тільки не такая до розмови. Въ пѣсняхъ часто въ приложеніи къ любимому человѣку въ смыслѣ: собесѣдникъ, собесѣдница. Вже я виїзжаю, любая розмово. Від моря до моря вбитая дорога, куди моя поїхала любая розмова. Ум. розмо́вонька, розмо́вочка.
Хліборобник, -ка, м. = хлібороб. Ум. хліборо́бничок. Кому ж ти, косо, достанешся: чи школничку, чи полковничку, чи прежньому хліборобничку, що в поле йде — не вмивається.
Шкаповий, -а, -е. Сдѣланный изъ конской кожи. Чобітки шкапові.
