Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відхилити

Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХИЛИТИ"
Двірський, -а, -е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає. Ном. № 1314. 2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку. К. Досв. 171.
Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, -а, -е. Низменный.
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.
Корочок, -чка, м. Ум. отъ корок.
Подокурювати, -рюю, -єш, гл. Докурить (во множествѣ).
Прочитати, -та́ю, -єш, гл. Прочесть. На тобі книжку, щоб ти прочитав. Рудч. Ск. І. 110. Женися, женися, щоб ся люде зглядали, щоб за тобою псалтирь прочитали. Чуб. V. 379.
Роспилювати, -люю, -єш, сов. в. роспиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Распиливать, распилить.
Стьонжка, -ки, ж. см. стьожка.
Тлумок, -мка, м. = клунок. Ум. тлумочок.
Шкульний, -а, -е. = шкулкий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДХИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.