Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Гуць Cм. Гуц.
Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули.
Дово́лити, -лю, -лиш, гл. Довольствовать, содержать въ довольствѣ.
Забулькота́ти, -чу́, -чеш
Запізни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Опоздать. Запізнений відгомін гайдамацького гомону.
Набубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наговорить много, говоря невнятно. Чисто набубонів мені голову.
Повсякденний, -а, -е. Ежедневный. Повсякденно, нар. Ежедневно.
Позакипати, -паємо, -єте, гл. Закипѣть (о многомъ). Уже всі чавуни позакипали.
Пульош, -ша, м. = пульпак.
