Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відшумувати

Відшумувати, -му́ю, -єш, гл. Перестать пѣниться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДШУМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДШУМУВАТИ"
Відзволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відзволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить, выручить. Рудч. Ск. І. 138. Отто одзволив (од чортів) він сина. Драг. 51. Ти одзволив нас од смерти. Рудч. Ск. І. 120.
Гамарський, -а, -е. Металло-плавильный.
Засміти́ти Cм. засмічувати.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Обиватель, -ля, м. Обыватель, гражданинъ.
Саква, -ви, ж. = сак. Вх. Пч. II. 22.
Суслик, -ка, м. 1) Сусликъ. 2) Сортъ баранковъ. Ум. сусличок. Суслички-бублички. Мнж. 125.
Урож'я, -ж'я, с. Урожай. Не тучить множ'я, єно урож'я. Шейк.
Урублити, -блю, -лиш, гл. Нажать рублемъ. Врубли добре снопи.
Цигарковий, -а, -е. Папиросный. Цигарковий папер. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДШУМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.