Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать.
Видихати, -хаю, -єш, сов. в. видихати, -хаю, -єш, одн. в. видихнути, -ну, -неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Від'Їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. від'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Откармливаться, откормиться. 2) їсти як зварить, то не від'їсися. Такъ вкусно сварить, что все ѣлъ бы.
Груші́вка, -ки, ж. Сортъ плахти.
За́ткално, -на, за́ткало, -ла, с. Затычка изъ тряпокъ, которой затыкаютъ дымовую трубу вмѣсто вьюшекъ. Бо на парубках шмаття — то міх, то ряднина, з заткала шапка, з клочча поясина. Мій верх і заткало.
Поколихати, -хаю, (-шу), -єш (-шеш), гл. Поколыхать, покачать. Од кулішу ніг не поколишу. Ой нехай мої шитії рукава буйний вітер да поколише.
Приструнок, -нка, м. Въ бандурѣ, кобзѣ или торбанѣ: каждая изъ шести короткихъ струнъ.
Рев, -ву, м. Ревъ. Скот пустився з ревом. Ввійшла к Юноні з ревом, стуком.
Ускромадити, -джу, -диш, гл. Немного наскрести.
Черенній зуб. Коренной задній зубъ. Cм. черевіний.
