Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтопити

Відтопити, -ся. Cм. відтоплювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТОПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТОПИТИ"
Висувати, -ва́ю, -єш, сов. в. висунути, -ну, -неш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставить. Висунула руку з води. Ном. № 2656. 2) Выдвигать, выдвинуть.
Вудило, -ла, с. = вудлище. Желех.
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2. Харьк.
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Н. Вол. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти. Ном. стр. 302. № 431.
Заве́штатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Засуетиться. Вона завешталась по хаті, — дивлюсь, несе й черв'яка заморити. 2) Начать шляться. Парубок сидів удома, а це завештався по містах. 3) Засидѣться, загуляться. На току завештався: там молотять та віють. Харьк. У пасіці завештався. Харьк.
Зачумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Начать чумачить. 2) Заработать чумачествомъ.
Козонька, -ки, ж. = кізонька.
Понурок, -рка, м. пт. Colymbus, гагара; морской попугай. Вх. Пч. II. 9.
Роструха, -хи, ж. Публичная женщина. Полт. г. Харьк. у.
Степина, -ни, ж. Степное сѣно. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДТОПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.