Винниченко, -ка, м. Сынъ винокура.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили.
Краєчок, -чка, м. Ум. отъ край.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш.
Росонька, -ки, ж. Ум. отъ роса.
Роспрасувати, -су́ю, -єш, гл. Разгладить утюгомъ.
Удовіти, -вію, -єш, гл. Вдовствовать. Годі йому вдовіти.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.
Чубрій, -рія, м.
1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб.
2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами.
3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
