Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

королиця

Королиця, -ці, ж. = королева. Ззіла царя й царицю, короля й королицю. Грин. І. 249. Була гарна вбога панна, краля-королиця. К. МБ. X. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОЛИЦЯ"
Викривлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. викривитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Искривляться, искривиться. 2) Кривляться, гримасничать.
Дуда́ренько, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. ІІІ. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.
Залічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Засчитаться, ошибиться въ счетѣ.
Каландєк, -ка, м. = полукіпок. Вх. Зн. 23.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. К. Досв. А голова никне набік, никне. Г. Барв. 116. Никнув аж до землі з туги. Г. Барв. 345.
Перекіп, -ко́пу, м. 1) Перекопанное мѣсто. 2) Раст. Marrubium perigrinum L. ЗЮЗО. І. 128.
Солодовник, -ка, м. Дѣлающій солодъ.
Струна, -ни, ж. 1) Струна. Що скрипочка з васильочок, а струни із рути. Мет. 20. 2) Cм. лун 3. Ум. струнка, струночка. Іде вона як струночка. О. 1861. IV. 32.
Хая, хаї, ж. Довольная, спокойная жизнь. По за ним, то й. тобі хая буде. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.