Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

королиця

Королиця, -ці, ж. = королева. Ззіла царя й царицю, короля й королицю. Грин. І. 249. Була гарна вбога панна, краля-королиця. К. МБ. X. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОЛИЦЯ"
Бистрень, -ня, м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині. К. Іов. 14.
Гіллячко, -ка, с. Ум. отъ II. Гілля.
Завини́тель, -ля, м. Обвинитель. МВ.
Заперцюва́ти, -цю́ю, -єш
Зашули́ти, -лю́, -лиш, гл. Въ игрѣ въ шуль: бросить палку такъ, чтобы она концемъ подсунулась подъ лежащую на землѣ палку. КС. 1887. VI. 477.
Нави́ти Cм. навивати.
Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника. Мнж. 189.  
Сніговий, -а, -е. Снѣжный. Вода снігова. К. Іов. 14.
Топу-Топу меж. = тупу-тупу.
Цюдою нар. = сюдо́ю. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.