Гаркун, -на, м.
1) Ворчунъ.
2) = гаркуша.
Задьо́р, -ру, м. Причина къ ссорѣ, дракѣ. Задьор між їми є.
За́став, -ву, м. 1) = заставка 2. 2) = застава 1. Будь, братчику, ласкав, лишаєм ті застав: коника вороного, Іваня молодого.
Кляскати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кля́снути, -сну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. 2) — язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ.
Корінчик, -ка, м. Ум. отъ корінь.
Льони́ченько, -ка, м. Ум. отъ льон.
Перечілок, -лку, м. Часть уздечки: поперечная полоса на лбу.
Підчіпок, -пка, м. Подшипникъ.
Побатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перевязать лошадей рядами.
2) Порѣзать. Нащо ти такими великими скибками побатував?
Роспуджувати, -джую, -єш, сов. в. роспу́дити, -джу, -диш, гл. Разгонять, разогнать. Роспуджував, мов птаство, татарву. Чи ба! вівці роспудив.
