Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Випустом нар. О пасущемся скотѣ: безъ пастуха, свободно вездѣ (пастись). А пастуха коло них нема — такечки ходять, випустом.
Ґлеґа́ти, -ґаю, -єш, гл. = Ґляґати.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище.
Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Омела, -ли, омельга, -ги, ж.
1) Раст. омела, Viscum album.
2) — дубова. Раст. Loranthus europaeus L.
Ординка, -ки, ж. Казанская овчина, рыжеватая, съ грубой шерстью.
Повтулювати, -люю, -єш, гл. То-же что и утулити, но во множествѣ.
Салимон, -на, м. Испор. соломон. Названіе гадательной книжки лубочнаго изданія, на заглавномъ листкѣ которой обыкновенно помѣщается большой кругъ, поддерживаемый мужчиной; на кругъ бросаютъ шарикъ, который падаетъ на какое нибудь изъ помѣщенныхъ тамъ чиселъ, — подъ этимъ числомъ находится въ книжкѣ отвѣтъ на задуманное. На салимон ворожити.
Сопівка, сопілка, -ки, ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Ум. сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце.
