Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтухати

Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку? Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТУХАТИ"
Австрия́т, -та, м. = Австрия́к. ЗОЮР. ІІ. 40.
Досі́ювання, -ня, с. и пр. = досівання и пр.  
Лі́туватися, -туюся, -єшся, гл. = літувати. Констант. у.
Огиднути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть. Море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. І. 14.
Песиголова, -ви, ж. Собачья голова. Пани песиголови. Камен. у.  
Повідки, -ків, м. мн. Возжи. Вх. Лем. 451.  
Свидовитий, -а, -е. = свидуватий. Овес свидовитий. Васильк. у.
Совганка, -ки, ж. = сковзалка. Вх. Зн. 65.
Соломина, -ни, ж. Стебель соломы, соломинка. І за соломину хопиться, хто топиться. Ном. № 9783. Ум. соломинка.  
Стожарисько с. = стожалля. Под. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДТУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.