Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтухати

Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку? Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТУХАТИ"
Буняк, -ка, м. = джміль. Желех.
Видобрити, -рю, -риш, гл. Удобрить. Землю гарно видобрили гноєм. Волч. у.
Заві́зний, -а, -е. Имѣющій много дѣла, работы. Чи ви завізні? може б мені чоботи пошили? Н. Вол. у.
Заспоко́їти, -ся. Cм. заспокоювати, -ся.
Компонування, -ня, с. Сочиненіе. У євреїв... писателі мали свій взоровзір компонування. К. Іов. XI.
Кровотіч, -чі, ж. Кровотеченіе. Жінка одна була в кровотічі років дванадцять. Св. Мр. V. 25.
Оберемок, -мка, м. 1) Охапка; вязанка. Оберемок дров. 2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Котл. Ен. V. 62. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Омах, -ху, м. Вспышка пламени, огненный языкъ. Багаття з нори вихвачувалось омахами. Полт. у.
Повишмаровувати, -вую, -єш, гл. Смазать, обмазать (во множествѣ).
Примовляння, -ня, с. 1) = приказування. 2) = примова. Гол. IV. 539. Грин. II. 317.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДТУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.