Вовчий, -а, -е. Волчій. Вовк, то вовче й думає. Ном. № 2913. п'є на вовчу шкуру. Пьетъ въ счетъ будущихъ благъ. Ном. № 2615. дати кому вовчого білета. Прогнать кого. Йому видно дато вовчого білета, — прошпетився, кажуть. Кролев. у. — біб. Водяной ипрей, Sparganium. — горох. Раст. Astragalus grycyphyllos. вовчі жили. Раст. Сухоядникъ, Comarum palustre. — зуб. Раст. Leontodon taraxacum. — корінь. Раст. Acconitum lycostonum. — копит, вовча лапа. Раст. Trollius europaeus L. ЗЮЗО. І. 166. вовчі лапки. Раст. Geranium pratense L. ЗЮЗО. I. 124. вовче лико, личко. Раст. a) Daphne mezereum. ЗЮЗО. I. 121. Шух. І. 21. б) Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. 123. вовче молоко. Раст. Tythymalus. вовчі серги. Раст. Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. I. 123 (Cм. вовче лико). вовча стопа. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. І. 124. — тіло. Раст. Comarum palustre. ЗЮЗО. І. 119. — трава. Раст. Ononis spinosa L. ЗЮЗО. I. 129. вовчі ягоди. Раст. а) Толокнянка, Aretostaphylos Uva ursi. б) Actala spicata L. ЗЮЗО. I. 109. в) Ligustrum vulgare L. ЗЮЗО. I. 126. г) Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. I. 136.

Жи́зність, -ности, ж. 1) Жизнь, жизненность. Не попустимо ляхові Польщі, поки нашої жизности. Мет. 400. Мені казав один чоловік, що в цім году буде кінець жизности, а як инакше сказать — страшний суд. Грин. Изъ устъ, 205. 2) Плодородность, плодоносность.  

Обсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. обіслатися, -шлюся, -шлешся, гл. Посылать другъ другу. Обидва ж вони політикуються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають. К. ЧР. 16.

Підвергати, -га́ю, -єш, сов. в. підвергнути, -ну, -неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори. Гн. II. 139.

Поле, -ля, с. 1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Мет. 101. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. Ном. № 433. В чистім полі край дороги висока могила. Мет. 97. 2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.). Вас. 171. Чуб. VII. 426. 3) Полъ. А ворожка і каже: «Оже, бабо, на твої гроші ще одна твоя дитина женеться!» — А киньте ж, — кажу, з якого поля: з жіночого, чи з мужичого? — «З мужичого», — каже. Кобел. у. Ум. поленько. О. 1862. IV. 12. полечко. Маркев. 105. польце. Зорати польце. Засіяв чоловік просом польце. О. 1862. VIII. 25.

Поскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Расколоться на лучинки для растопки. Сучковата дровина — не поскіпається. Харьк.

Прижовкнути, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.

Прикропляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прикропи́ти, -плю́, -пиш, гл. Брызгать, побрызгать сверху. Да ідуть дощі все частії, да землю прикропляють. Грин. III. 636.

Сурмач, -ча, м. Трубачъ. К. ЧР. 427. Грин. III. 629. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем. К. ЧР. 65.

Тревний, -а́, -е́ Сытный. Борз. у.