Війтівна, -ни, ж. Дочь війтова. Ой я із Кракова війтівна, я ж тобі, серце, не рівня.
Воротниця, -ці, ж.
1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ.
Гречи́сько, -ка, с. = Гречківка.
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. 2) Родъ плахты. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була.
Жебра́чка, -ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка!
Завелича́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Заважничать. Завеличався, як жид на родинах.
Лежу́н, -на́, м. = лежень 1.
Сатанюка, -ки, м. Ув. отъ сатана.
Чар, -ру, м. Волшебное зелье. Як поїхав козаченько яром, — перелита доріженька чаром. Во мн. ч.: чари — также еще и чары, колдовство, волшебство. Ми його (капшучок) кочергою вигорнули із комори, думаючи, що то які чари. Дала вона якесь дання йому, якісь чари чарувала. А в мене чари, чари готові: білеє личенько і чорні брови. Ум. чароньки. Мабуть я у тебе чароньків наївся. Що в мене чароньки — чорнії брівоньки.
Штахетник, -ка, м. = штахети.
