Вовчий, -а, -е. Волчій. Вовк, то вовче й думає. п'є на вовчу шкуру. Пьетъ въ счетъ будущихъ благъ. дати кому вовчого білета. Прогнать кого. Йому видно дато вовчого білета, — прошпетився, кажуть. — біб. Водяной ипрей, Sparganium. — горох. Раст. Astragalus grycyphyllos. вовчі жили. Раст. Сухоядникъ, Comarum palustre. — зуб. Раст. Leontodon taraxacum. — корінь. Раст. Acconitum lycostonum. — копит, вовча лапа. Раст. Trollius europaeus L. вовчі лапки. Раст. Geranium pratense L. вовче лико, личко. Раст. a) Daphne mezereum. б) Evonimus europaeus L. вовче молоко. Раст. Tythymalus. вовчі серги. Раст. Evonimus europaeus L. (Cм. вовче лико). вовча стопа. Раст. Geranium sanguineum L. — тіло. Раст. Comarum palustre. — трава. Раст. Ononis spinosa L. вовчі ягоди. Раст. а) Толокнянка, Aretostaphylos Uva ursi. б) Actala spicata L. в) Ligustrum vulgare L. г) Solanum Dulcamara L.
Жи́зність, -ности, ж. 1) Жизнь, жизненность. Не попустимо ляхові Польщі, поки нашої жизности. Мені казав один чоловік, що в цім году буде кінець жизности, а як инакше сказать — страшний суд. 2) Плодородность, плодоносность.
Обсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. обіслатися, -шлюся, -шлешся, гл. Посылать другъ другу. Обидва ж вони політикуються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають.
Підвергати, -га́ю, -єш, сов. в. підвергнути, -ну, -неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори.
Поле, -ля, с.
1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. В чистім полі край дороги висока могила.
2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.).
3) Полъ. А ворожка і каже: «Оже, бабо, на твої гроші ще одна твоя дитина женеться!» — А киньте ж, — кажу, з якого поля: з жіночого, чи з мужичого? — «З мужичого», — каже. Ум. поленько. полечко. польце. Зорати польце. Засіяв чоловік просом польце.
Поскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Расколоться на лучинки для растопки. Сучковата дровина — не поскіпається.
Прижовкнути, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.
Прикропляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прикропи́ти, -плю́, -пиш, гл. Брызгать, побрызгать сверху. Да ідуть дощі все частії, да землю прикропляють.
Сурмач, -ча, м. Трубачъ. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем.
Тревний, -а́, -е́ Сытный.