Бліх, -ха, м. 1) Бѣленіе (полотна и пр.). 2) Бѣлильня. Мали сад заводить за старим бліхом.
Вусань, -ня, м. см. усань.
Де́рбання, -ня, с. Сниманіе дерна.
Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Мене у тому війську ніхто не збиткував.
Зги́бти, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб.
Злебені́ти, -ню́, -ниш, гл. Попасть, схватить. Зараз жид злебенив його та й заправив у поштарі.
Недруг, -га, м. Недругъ, врагъ. Піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький.
Перепоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Въ выраж. пора перепори́лась Уже поздно, уже не время. Хотів оце втікати в степи, на Донщину, да тілько що пора вже перепорилась.
Поставління, -ня, с.
1) Ставленіе. Честь-хвалу дайте наперед Богу і господарю, і господинці, і його дочці, й куховарочці за хліба поставління, за страви доношіння.
2) Рукоположеніе.
Шершун, -на, м. = шершень.
