Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відхлинутися

Відхлинутися, -нуся, -нешся, гл. Передохнуть при плачѣ; откашляться, поперхнувшись или закашлявшись. Душить кашель. Плаче, плаче, — не одхлине. Волч. у. За слізьми не одхлине. Г. Барв. 140. Як заб'є, — одхлинутись не можна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХЛИНУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДХЛИНУТИСЯ"
Буботати, -бочу, -чеш, гл. Ворчать. Медвідь бубоче. Вх. Зн. 34.
Галадун, -на, м. = галадущик. Желех.
Д'але́ж сз. = Алеж.
Зача́тія, -тія, с. Праздникъ 9 декабря.
Невгамонний, -а, -е. 1) Неспокойный, безпокойный, неугомонный. 2) Неутѣшный, котораго нельзя успокоить. Удалась дівчина в журбу невгамонну. Полт. г.
Обаполок, -лка, м. 1) Горбыль, крайняя доска при распилкѣ бревна. 2) Окраина. Кий там чорт у Харькові городи! хиба по обапілках города. Лебед. у.
Перехиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перехилити, -лю, -лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Левиц. І. 143. Перехилить голову. Ном. № 336. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля. К. НС. 129.
Проревти, -реву, -веш, гл. Проревѣть.
Супротивець, -вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.
Тихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДХЛИНУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.