Заоблогува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О полѣ: остаться невоздѣланнымъ.
Зві́дси, зві́дсі, зві́дсі́ль, звідсіля́, нар. Отсюда. Шкода ж тя, козаче, звідси відсилати. Іди собі звідсі! Пусти мене звідси додому на Вкраїну.
Молоді́сінький, -а, -е. Очень молодой.
Начитатися, -та́юся, -єшся, гл. Начитаться.
Непричком и непричкома, нар. Точно, будто, сказать-бы. Купив, пане, коняку, а у неї під хвостом, непричкома як панська шапка.
Повага, -ги, ж. 1) Уваженіе, честь. Ой були ми в пана, була нам повага: пили мед-горілку за Ганнусю жінку. Старець старцем, а повагу любить. 2) Важность, значеніе. Двір перейди тихо, у вічі глянь з повагою. 3) Рѣшимость. Як би він не мав поваги, щоб підпалить і мене не підцькував, то не було б і пожежі.
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
Пшениця, -ці, ж. Пшеница, Triticum vulgare (растеніе и зерно). Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. Уродив Бог пшеницю: густа та рівна стоїть як лава, а колос великий, важкий. Які в вас паляниці білі, — мабуть мили пшеницю? Я бачив, раз пшеницю мили. Ум. пшеничка, пшениченька.
Рій, роя, м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. За думою дума роєм вилітає. Ум. ройо́к, роєчок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку.
Удогонь нар. Вдогонку. Поїхали за ним удогонь, догнали.
