Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рогачик

Рогачик, -ка, м. 1) Ум. отъ рогач. 2) мн. Родъ вышивки. Г. Барв. 216.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧИК"
Безслідний, -а, -е. Безслѣдный. Безслідний вітер в полі. К. Псал. 180.
Жо́втість, -тости, ж. = жовтина.
Жупани́ченько, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
Заступи́льно, -на, с. = заступень. Канев. у.
Підписати, -ся. Cм. підписувати, -ся.
Повискрібати, -ба́ю, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Діжки повискрібала й повимивала, — чи їх у погріб повиносити? Васильк. у.
Пробалакати, -каю, -єш, гл. Проговорить, проболтать. Не раз було панночки пробалакають цілу ніч до світа. Левиц. І. 38.
Тигриця, -ці, ж. Тигрица. Поранена тигриця. Левиц. І. 259.
Хмаронька, хмарочка, -ки, ж. Ум. отъ хмарка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОГАЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.