Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рогачик

Рогачик, -ка, м. 1) Ум. отъ рогач. 2) мн. Родъ вышивки. Г. Барв. 216.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧИК"
Вандрівка, -ки, ж. = мандрівка. Фр. Пр. 136. Ой заберу діти в торбу, піду на вандрівку. Гол.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Жаберовина, -ни, ж. = жаберина. Вх. Уг. 237.
Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Кутен, -ну, м. = кутняк. Вх. Лем. 430.  
Мутник, -ка, м. Мутный ручей. Вх. Лем. 436.
Свар, -ру, м. Брань, сердитые укоры. Злого ласкою більше улагодиш, як сварам. Котл. Н. П.
Страхати, -ха́ю, -єш, гл. Пугать, устрашать. Ми будемо своїх жінок страхати, діток зупиняти. Дума.
Шлаптю нар. Рысцой. Проїхавсь геть від возів шлаптю.... Попустив поводи, — пішов вороний ристю. О. 1861. X. Кух. 23.
Штрихувати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Сравнивать зерно въ уровень съ поверхностью мѣры. Та не штрихуй бо так, а насип хоч трошки з верхом. 2) Класть штрихи при рисованіи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОГАЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.