Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчухмарити

Відчухмарити, -рю, -риш, гл. Высѣчь, отодрать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУХМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУХМАРИТИ"
Відколуплювати, -люю, -єш, відколупувати, -пую, -єш, сов. в. відколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Отковыривать, отковырять. Одколупали грудку (каші). Грин. I. 33.
Защекну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защемить, ущемить. Росколов дуба та й защекнув його там бородою. Мнж. 44.
Лядина, -ни, ж. Сосна, растущая на ляд'ѣ. Cм. лядо. Н. Вол. у.
Побалазувати, -зую, -єш, гл. Испачкать (пальцами). Побалазував пальцями та й їж після його.
Позичка, -ки, ж. = позика. Позичка босоніж ходить. Ном. № 10618. Заспівав би — був голосок, та позички ззіли. Шевч.
Помахувати, -хую, -єш, сов. в. помаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Помахивать, помахать. Хусточкою помахує. Кв. Повішу ще тиї рукава, — хай вітер помахає. Чуб. V. 606.
Понахапувати, -пую, -єш, гл. Нахватать (во множествѣ).
Розщебетати, -чу́, -чеш, гл. Разболтать, разнести. Любив я її півтора року, поки не знали вороги з боку; бо як узнали, розщебетали. Чуб. V. 150.
Ростворити, -ся. Cм. ростворяти, -ся.
Устне нар. Словесно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧУХМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.