Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчухмарити

Відчухмарити, -рю, -риш, гл. Высѣчь, отодрать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУХМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУХМАРИТИ"
Буждиґарня, -ні, ж. Старая, разваливающаяся хата. Шух. І. 112.
Викурити Cм. викурювати.
Йти, йтися. Cм. іти, ітися
М'ясоже́рний, -а, -е. Плотоядный. Желех.
Наповпере́д нар. Впереди всего; прежде всего. Вх. Зн. 39.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий. Чуб. II. 409. 2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Садівник, -ка, м. Садовникъ. Камен. у. Єв. І. XX. 15.
Судинє, -ня, с. соб. Деревянная посуда, сундукъ, прядильные инструменты и пр. — все вмѣстѣ. Шух. І. 106.
Фасия, -сиї, ж. Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.
Чтері числ. = чотирі. Маю я чтері волошки. Грин. III. 285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧУХМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.