Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчухмарити

Відчухмарити, -рю, -риш, гл. Высѣчь, отодрать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУХМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧУХМАРИТИ"
Вискочити Cм. вискакувати.
Дорогоці́нний, -а, -е. Драгоцѣнный. Каміння дорогоцінне. Рудч. Ск. II. 32.
Охвицер, -ра, м. Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. І. 30. Ум. охвице́рик, охвице́рочко. Мил. 216.
Пурникоза, -зи, ж. = пірникоза.
Рижиїще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ рижій. Лохв. у.
Сівач, -ча, м. Сѣятель. Чуб. VI. 334. Васильков. и Канев. у. у. Останнім сівачем, як і останнім орачем, був Опанас. Г. Барв. 345.
Служення, -ня, с. Служеніе. Єв. Л. І. 23.
Спинити, -ся. Cм. спиняти, -ся.
Цегловий, -а, -е. Кирпичный. Драг. 418. Цеглова хата. Канев. у.
Шушкати, -каю, -єш, гл. Шептать. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧУХМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.