Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відцуруватися

Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. К. (О. 1861. I. 311). Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Чуб. V. 558. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався. Ном. № 1143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЦУРУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЦУРУВАТИСЯ"
Ворожнеча, -чі, ж. = ворожнета.
Ворон, -на, м. 1) Воронъ, Corvus. По дівчиноньці отець-мати плаче, а по козакові чорний ворон кряче. Мет. 96. 2) — морський. Альбиносъ. Вх. Пч. II. 9. 3) Дѣтская игра, въ которой воронь хватаетъ дѣтей, а мать защищаетъ ихъ и пр. Маркев. 71. Чуб. 73, 75; Ив. 56; КС. 1887. VI. 483. Ум. воронок. Аф. 322. Ув. вороняка. Аф. 322.
Дові́дно, дові́дне. нар. Навѣрное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому. Камен. у.
Жи́вко нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Навпряме́ць, навпрямки́, нар. 1) = навпросте́ць. 2) Прямо, напрямикъ, откровенно. То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде.
Наре́патися, -паюся, -єшся, гл. = нарепкатися.
Наспід нар. Подъ низъ, внизъ, на низъ, на дно. Сховала в скриню аж наспід.
Поліпшення, -ня, с. Улучшеніе.
Склівочка, -ки, ж. Стаканчикъ, склянка. Там склівочка з квіточками. Федьк.
Тяжконогий, -а, -е. Тяжелый, медленный на ходу. Тяжконогий звір (о волѣ). К. ЧР. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЦУРУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.