Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відцуруватися

Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. К. (О. 1861. I. 311). Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Чуб. V. 558. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався. Ном. № 1143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЦУРУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЦУРУВАТИСЯ"
Бурдей, -дея, м. 1) Землянка. Камен. у. 2) Курная изба. Шух. I. 96, 111. 3) Публичный домъ. Желех. Ум. бурдейчик.
Вижлиця, -ці, ж. Лягавая собака.
Гайдамакування, -ня, с. Пребываніе гайдамакою.
Затахлува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запропастить. Затахлував усю худобу і кінця не знайдеш.
Змиршавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться худымъ, болѣзненнымъ, плохимъ.
Льоне́ць, -нця́, м.дикий. Раст. Linaria arvensis. Вх. Пч. І. 11.
Недогодно нар.кому. Недостаетъ (кому).
Поволохатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться косматымъ.
Розмаїти, -маю́, -ї́ш, гл. Разнообразить. А ви вже бо жирно хочете, — щоб чотирі сорочки та й розмаїть, щоб неоднакові були. — Як це, діду розмаїть? — Так, щоб одна на одну не схожа була шитвом. Лебед. у.
Церківник, -ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЦУРУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.