Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відчалювати

Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Єв. І. VI. 22. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. Стор. І. 146. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЧАЛЮВАТИ"
Броварний, -а, -е. Пивоварный.
Вислуговуватися, -вуюся, -єшся, гл. 1) Выслуживаться, отслуживать за что. 2) Прислуживать, прислужничать, угодничать.
Глицарня, -ні, ж. Яма, въ которой приготовляется известь, творило. Черниг.
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Ле́кція, -ції, ж. Урокъ, лекція. Не вивчиш лекції, — профессорі слова не скажуть. Левиц. І. 152.
Наля́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. наляка́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Пугаться, напугаться.
Пліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Грабить, разорять, опустошать. Усіх татар розбивали і пліндрували. Макс. Не день і не два ляхи Україну пліндрували. Макс.
Побарложитися, -жуся, -жишся, гл. Поваляться въ грязи.
Погроза, -зи, ж. Угроза. Він погрози не страхався. Млак. 99. Ум. погрозна.
Позамулюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Быть занесеннымъ иломъ (во множествѣ). Над річкою городи позамулювались. 2) Натереть себѣ шею ярмомъ (о волахъ). Воли позамулювались, до треба... волам шиї парить, щоб погоїлись. Рудч. Ск. І. 171.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЧАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.