Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витерпіти

Витерпіти Cм. витерплювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЕРПІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЕРПІТИ"
Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. О. 1862. IX. 118. Бух в воду, ніби втопився. Драг. 47. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Шевч. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Чуб. V. 1156. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці. Драг. 238.
Вимазати, -ся. Cм. вимазувати, -ся.
Гил, а гил! меж., которымъ прогоняютъ гусятъ. Kolb. І. 65.
Клопотно нар. = клопітно.
Крулевщизна, -ни, ж. Жалованное отъ короля имѣніе. К. Досв. 148.
Натолочувати, -чую, -єш, сов. в. натоло́чити, -чу, -чиш, гл. Много вытаптывать, вытоптать (о травѣ, хлѣбѣ). Желех.
Підв'язка, -ки, ж. Подвязка. Хоч голий, та в підв'язках. Ном. № 5071.
Попелище, -ща, с. 1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу. Рк. Левиц. 2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився. Шевч. 590.
Удячність, -ности, ж. Благодарность, признательность.
Фолоситися, -ситься, гл. безл. = щастити. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТЕРПІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.