Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

височина

Височина, -ни и височиня, -ні, ж. Высота. Желех. Як небесна височина, так морська глибина. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОЧИНА"
Вишкірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. вишкіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть. Хоч би сонечко вишкірилось: тепліш було б.
Гільцем нар. гільцем голий. Совершенно неимущій; голъ, какъ соколъ. Черк. у.
Місяце́вий, -а, -е. Относящійся къ лунѣ, лунный. Кватирь місяцевих чотирі. Дещо.
Набубні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Набухнуть, разбухнуть (о зернахъ). Кукуруза набубніла. 2) безл. Надуть, вздуть (животъ). Поласувався на сироватку та й давай її хлеп(т)ать, так уже нахлестався, що аж набубніло його. Рудч. Ск. II. 191.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый. 2) О растеніи: склонившійся. Вх. Лем. 445.
Острожина, -ни, ж. Раст. куманика, Rubus caesius. Вх. Лем. 445.
Попідстилати, -ла́ю, -єш, гл. Подостлать (во множествѣ)
Споминок, -вку, м. = спомин. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Тась-тась! меж. для призыва утокъ. Херс. г. Полт. Kolb. І. 66.
Упова́тися, -ється, гл. безл. Быть надеждѣ. Вповалося Павлу, що зітхне він легш у сім’ї. МВ. (О. 1862. І. 94).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.