Будівник, -ка, м. = будівничий.
Коли нар. и сз. 1) Когда. Сину мій, коли приїдеш до нас? Коли хліб, тоді й розум. Коли б же се було? єсть мені коли! Мнѣ некогда. 2) Если. Коли ти будеш вірно пробувати, будуть тебе козаки повожаті. Стоїть вода у кубочку, коли хоч — напийся. 3) Вдругъ. Коли виводять мого чоловіка. 4) коли-б. Какъ-бы. На мене він не нарікатиме, а от коли б ви його не зневажили. 5) коли-б. Пусть, чтобъ. Коли-б же ви, воронії коні, а походу не сходили, як ви мою головоньку навіки втопили. 6) коли ось. Какъ вотъ. Коли ось лежить дві дороги. 7) коли не. Какъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) вдариться об дуб. 8) коли́-не-коли. Изрѣдка. Сонце темніє в ряди-годи, коли-не-коли. 9) a коли, то. A иногда. Добрі люде її не забували: то стара тітка прийде, розважить, то дівчатка прибіжать нащебечуть, а коли, то й за собою витягнуть. 10) коли разом. Какъ вдругъ. Живемо ми оттакеньки собі приязненько та любо. Коли разом я помічати стала, що Порося щось сама собі думає.
Парня, -ні, ж. Помѣщеніе, гдѣ парятъ дерево для ободьевъ.
Познищувати, -щую, -єш, гл. Уничтожать (во множествѣ).
Помісь нар. = помість. Помісь би то не бачить. Говорить, помісь співає.
Попідгинати, -на́ю, -єш, гл. Подогнуть (во множествѣ). Посідали, попідгинали ноги.
Пошиб, -бу, м. Впечатлѣніе, вліяніе. Гарячий пошиб перших любощей. Невідомі місця, котрі довелось Грицькові вперше переходити, люде, яких йому лучалося стрічати, — все це мало незвичайний пошиб на парубка: на все те він дивився, рота роззявивши.
Росклекотатися, -чу́ся, -чешся, росклекоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл.
1) Сильно раскипѣться, клокотать.
2) Объ орлахъ: раскричаться.
Сороміжливий, -а, -е. = соромяжливий.
Татарченя, -няти, с. = татарча. Ум. татарченятко.
