Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висхлий

Висхлий, -а, -е. Изсохшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСХЛИЙ"
Божечко, -ка, м. = боженько. Вх. Уг. 228.
Верть меж., означающее поворотъ. Тоді вона верть, та за двері. Г. Барв. 182. Підійшли до його, а він тоді верть, та в другий бік, та й сховавсь. Павлогр. у.
Ганчірчище, -щі, ж. Ув. отъ ганчірка.
Гилька, -ки, ж. = гилка.
Євдо́шка, -ки, ж. Рыба Umbra Krameri. Браун. 29.
Закля́сти, -ся. Cм. заклинати, -ся.
Мицьо, -ця, м. Толстощекое дитя. Вх. Лем. 435.
Напа́рити, -рю, -риш, гл. Напарить.  
Насмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться. МВ. ІІ. 121.
Ростопаш, -шу, м. ростопашка, -ки, ж. Раст. чистотѣлъ, Chelidonium majus L. ЗЮЗО. І. 116. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.