Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

височити

Височити, -чу, -чиш, гл. Поднимать на высоту, дѣлать высокимъ. Ой не хвалися, да березонько, не ти свою кору да вибілила, не ти сеє листе да широчила, не ти сеє гиллє да височила. Гол. III. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОЧИТИ"
Вікопомність, -ности, ж. Незабвенность, достопамятность.
Ду́ди, дуд, ж. мн. Обшлага на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 13, 20, Шух. I. 153, 161.
Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували. Гол. III. 264.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій. Желех.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132.
Опоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опоганитися, -нюся, -нишся, гл. Огаживаться, огадиться, оскверняться, оскверниться. Чи не між вами ж я, погані, так опоганивсь, що й не знать, чи був я чистим коли небудь? Шевч.
Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl. ЗЮЗО. І. 120.  
Убавлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. убавитися, -влюся, -вишся, гл. Затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. Ми кинули сухарі, — собаки й убавились, а то було гавкали. Новомоск. у. (Залюб.).
Унучка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Хрещенець, -нця, м. = хрещеник. У мого батька багато, багато хрещенців. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.