Берло, -ла, с. Скипетръ. Падишах своїй цариці берло довіряє.
Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Дру́жка, -ки, ж. 1) Молодая дѣвушка изъ приглашенныхъ невѣстой быть на свадьбѣ; одна изъ дружок носить названіе ста́ршої. Завтра заплети кісоньку в дрібушки, та вже ж тобі не ходити в дружки! Ой брязнули на дворі цимбали, озвалися у сінях бояри, заспівали дружки у світлиці, забилося серце у вдовиці. 2) Подруга. Ой хвалилася гречная панна своїми косами перед дружками. Ум. дру́женька, дру́жечка. Сідайте сюди, дівчата.... от же вам і ложечки, брусуйте, друженьки, брусуйте. Есть у мене служечка, старшая дружечка. Усі дружечки по лавах сіли, а Ганнуся на посаді.
Півзинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ півзина.
2) Соломенная веревка, играющая ту-же роль, что и півзина.
Телєчер, -ра, м. = телятник 1.
Трачати, -ча́ю, -єш, гл. = тратити 1. Нехай мені отець худоби не трачає, скарбів не збуває, нехай мене молодої з неволі не викупає, бо я вже потурчилась, побусурменилась.
Углина, -ни, ж. = вуглина. Ум. угли́нка.
Хвалюші, -люш, ж. = валюша.
Черствіти, -вію, -єш, гл. Черствѣть. Хліб черствіє.
Шльонковий, -а́, -е́ шльонкова мальо́вка. Особый родъ раскраски глиняной посуды съ орнаментомъ изъ комбинированныхъ палочекъ.
