Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала.
Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Де-и́нше, нар. Гдѣ нибудь въ другомъ мѣстѣ. Тепер і у Харькові не найдеш сього, і де-инше не згадаєш.
Луте́ць, -тця́, м. Нашивка, которою прикрывается сходящаяся подъ острымъ угломъ обшивка лодей, на которыхъ помѣщается водяная передвижная мельница или сукновальня.
Надува́ти, -ва́ю, -єш, гл. надимати.
Непокірливість, -вости, ж. Непокорность.
Перетин, -ну, м. Перерывъ. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій Полтавщині.
Поморянець, -нця, м. Приморскій житель. Изъ фальсифицированной пѣсни: З литвою б'ються поморянці.
Пороскрівавлювати, -люю, -єш, гл. Разбить до крови (во множествѣ).
Управителька, -ки, ж. Управительница.
