Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

височінь

Височінь, -ні, ж. = височиня. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОЧІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОЧІНЬ"
Букодірча, -ча́ти, с. Птенецъ зяблика. Вх. Уг. 228.
Дряготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. Cм. дрягтіти.
Замоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Начать молиться. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились. Мир. Пов. II. 121.
Заріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заректи́, -речу́, -че́ш, гл. Заклинать, клясть, просить. Княгиня Раїна, вміраючи, зарікала сина не піддаваться католицтву. Стор. МПр. 63.
Кацубнути, -ну, -неш, гл. Замерзать, застывать. Мнж. 181.
Переглянутися Cм. переглядатися.
Потьок, -ку, м. Струя, потекъ. Піт котився з їх потьоками. Левиц. Пов. 4.
Розсобачитися, -чуся, -чишся, гл. = розіпсіти.
Рунтати, -таю, -єш, гл. Тревожить, безпокоить, трогать съ мѣста, разрушать. Ми як найшли того мертв'яка, так він і лежав до сліствія, його не рунтали, не роздівали, не займали. Верхнеднѣпр. у.
Серм'яга, -ги, ж. = семеряга. Ум. серм'яжка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОЧІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.