Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистинати

Вистинати, -на́ю, -єш, сов. в. вистинати, -наю, -єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистинають зустрічну русь упень. К. Кр. 15. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий. Голов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТИНАТИ"
Дерев'я́чка, -ки, ж. Ум. отъ дерев'яка.
Докача́ти Cм. докачувати.
Ет меж. 1) = ат! Посидьте, каже чоловік, у мене на лаві, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь. — Ет, ще вигадав прощаться! Ходім! Рудч. Ск. ІІ. 23. 2) Вѣдь, вотъ. Ет вісім докапав літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Мкр. Г. 58. Ет тямиш же, як я і ти, що тут стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. Мкр. Г. 25.
Здорове́зний и здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.
Незбіраний, -а, -е. О молокѣ: цѣльное. Хотин. у.
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
Торох, -ху, м. Стукъ, грохотъ. Що ж то за торох да по дорозі? Чуб. III. 213.
Халупник, -ка, м. Безземельный, имѣющій лишь избушку. ЕЗ. V. 31. Шух. І. 271.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
Шпурляння, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. А нащо каміння шпурляв? От тобі за шпурляння й маєш. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.