Белеґа, -ґи, ж. Экскрементъ коровы. Также во мн. ч. белеґи.
Вікнина, -ни, ж.
1) Прорубь въ стѣнѣ для окна.
2) Не заросшее водорослями мѣсто на болотѣ.
3) Воронка водоворота.
Колодюх, -ха, м. Раст. Rubus caesius. Cм. деринник.
Підсилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підсилитися, -люся, -лишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Оце я так підсилився, шо дали мені чарку горілки.
Православницький, -а, -е. Относящійся къ православному, ему принадлежащій. Царство православницьке московське.
Розгордіти, -ді́ю, -єш, гл. Возгордиться, загордиться. Так розгорділи деякі. гл.
Тисячній, -я, -є. 1) Тысячный, который стоить тысячу.
2) Одинъ изъ тысячи. Не оправдить і тисячнього слова.
Тугий, -а, -е. 1) Тугой, упругій. Щоб була туга як коліно. (Посадивши капусту, примовляютъ).
2) Крутой, густой. Туга грязь.
3) Твердый (о камнѣ).
4) Сильный, крѣпкій, суровый. Туга зимойка.
5) Несговорчивый, упрямый, крутой. Я чоловік не тугий: дасте 25 карбованців, то й ваш кінь.
6) О рѣчи: тяжелый. Уся мова його була якась туга, лемехувата. Ум. тугенький, тугесенький.
Цвяхований, -а, -е. Обитый гвоздиками. Цвяховані були там стіни. Ото цвяхована гиря.
Швачка, -ки, ж. Швея. Дочки зросли, — у швачки пішли. Ум. шва́чечка.
