Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота

Висота, -ти, ж. = високість. К. Пс. 196. Під високу висоту злітає (сокіл). КС. 1882. XII. 495. Мнж. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОТА"
Березниця, -ці, ж. = березник. Бігла телиця та з березниці. X. Сб. VII. 444.
Вимня, -ня, с. = вим'я. Ум. ви́мнячко.
Конюшня, -ні, ж. Конюшня. Як коня вкрали, він конюшню замкнув. Ном.
Лаштування, -ня, с. 1) Приготовленіе, снаряженіе. 2) = лаштунки 1.
Охайливий, -а, -е. = охайний 1.
Плішка, -ки, ж. Клинъ деревянный. Угор.
Поглузузати, -зую, -єш, гл. Посмѣяться, подвергнуть насмѣшкамъ. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123.
Попереманювати, -нюю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Привезти, ся. Cм. привозити, -ся.
Пудити, -джу, -диш, гл. 1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди. Міусск. окр. 2) Мочиться. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.