Від, од, пред. Отъ. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Ти ляжеш од комори, а я ляжу від обори, — т. е. ты ляжешь со стороны амбара и. т. д. Родительный падежъ съ від при страдательномъ причастіи переводится по-русски творительнымъ падежомъ. Земля від Бога зроблена. Був спокушуваний од сатани. Употребляется від для образованія сравнит. степени и тогда совсѣмъ не переводится. Єсть же і негіднійші від мене. Хиба ж таки я посліднійший од усіх? Од моєї Ганнусеньки кращої немає.
Відстібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відстібнути, -бну, -неш, гл. Отстегивать, отстегнуть.
Заздро́стити, -щу, -стиш, гл. — на. Завидовать. Заздростить, на воли його.
Збрата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Сдружиться.
Нахлюпувати, -пую, -єш, сов. в. нахлюпати, -паю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать.
Непідлеглість, -лости, ж. Независимость.
Порт, -ту, м.
1) Пеньковая (или льняная) нитка въ шерстяной матеріи или сукнѣ. Це не чисте сукно, а з портом.
2) Родъ полотняной шали, или платка.
Розчина, -ни, ж. Закваска, ферментъ для хлѣба. Нетерплячий Омелько з діжі розчину бере, на сковороді перепечку пече. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Прийшла дівка додому, а попадя саме діжу учинила. — Чого ти, пита, посуду побила? — А пороскидайте цю росчину по хаті, так скажу. Ум. ро́зчинка.
Сідавка, -ки, ж. Сидѣнье для ткача въ ткацкомъ станкѣ. Cм. сідець.
Тарахкання, -ня, с. Стукъ, стучаніе.
