Відволода, -ди, ж. = відлига.
Зага́льний, -а, -е. 1) Общій, всеобщій. Загальна розмова. Загальний рахунок. 2) — ти́ждень. Всеѣдная недѣля (3-я передъ великимъ постомъ).
Лилія́с, -су, м. Раст. Схилився кущ роскішний лиліясу. Кущ лиліясу і троянди два кущі.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома.
Повсихати, -хаємо, -єте, гл. Усохнуть (во множествѣ). Як з тобою спізнавались, сухі дуби розвивались, як любитись перестали, однолітки повсихали. Були річки, — повтікали, були ставки, — повсихали.
Пострижчини, -чин, ж. мн. = обстрижчини.
Пузо, -за, с. Брюхо, пузо. Ум. пузце.
Роптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Говорить всѣмъ сразу, говорить сразу такъ, что разговоръ сливается въ одинъ гулъ, ропотъ; бормотать. Чи чуєш, доню, що люде ропчуть, як твою славоньку під ноги топчуть?
2) О водѣ: сильно журчать. Вода.... тихо леліє, не ропче.
Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула.
Шуто нар. Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скипетъ монисто, серьги, — говорятъ: Як тобі шуто без намиста и пр.
