Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висукати

Висукати Cм. висукувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСУКАТИ"
Белькотня, -ні, ж. Болтовня, лепетъ.
Библія, -лії, ж. Библія. Розумний, по коліна в Библії. Ном. № 5694.
Звірня́, -ні́, ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!
Зводні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = збідніти. Під лавкою капусточка, тиждень, як кипіла; ой їж, коли хоч, коли не зводніла. Н. п.
Кумпанство, -ва, с. Компанія. За кумпанство циган повісився. Ном. № 10770.
Куска, -ки, ж. Все кусающееся, грызущее (мыши), насѣкомое-паразитъ (вошь, блоха, клопъ и пр.). Вх. Зн. 31. Желех.
Орандарь, -ря, м. 1) = орендарь. 2) Кабатчикъ.
Ощеп, -пу, м. Срубъ. Роблять хату або в ощеп, або в шули.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» Св. Л. 115. За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Мет. 114. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Левиц. І. 76. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. МВ. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся. Чуб. II. 649.  
Судощати, -ща́ю, -єш, гл. Встрѣчать. Його (Байду) царь турецький судощає. АД. І. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.