Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витавати

Витавати, -таю, -єш, гл. Выступать изъ воды. Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Екатер. у. (Залюб.). Cм. витонути.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТАВАТИ"
Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Желех. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. І. 122.
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Досу́гий, -а, -е. Престарѣлый. Це дуже досуга жінка: літ з вісімдесят. Кременч. у.
Ковбаситися, -шуся, -сишся, гл. Возиться въ грязи.  
Маля́рський, -а, -е. 1) Принадлежащій живописцу. 2) Малярный, малярскій.
Повеселитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повеселиться. Хиба мій вік не сон? Стривай же, хоч трошки дай мені повеселитись. К. Іов. 23.
Порохань, -ні, ж. = порохонь. Мил. 172.
Розмарин, -ну, м. = розмайрин. Чуб. V. 195.
Тор, -ру, м. Слѣдъ, колея. Вх. Уг. 271. Шейк.
Форкотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать, много говорить. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.