Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

височиня

Височиня, -ні, ж. Высота. Желех. Як небесна височина, так морська глибина. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОЧИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОЧИНЯ"
Бархановий, -а, -е. Бумазейный. Шейк.
Відповідно нар. Соотвѣтственно.
Грену́ха, -хи, ж. Пѣсня, которую поютъ на Троицкія святки. Желех.
Загні́ток, -тка, м. Угнетенный. Там такий загніток, всякий ним послуговує. Брацл. у.
Задріма́тися, -лося, гл. безл. Вздремнуться. Добре задрімалось. Мнж. 130.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
Непричкоманар. Точно, будто, сказать-бы. Желех. Купив, пане, коняку, а у неї під хвостом, непричкома як панська шапка. Канев. у.
Неуцтво, -ва, с. Невѣжество. Г. Барв. 437.
Цюкнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цюкати. Слегка рубнуть топоромъ. Підійшов до дерева, цюкнув сокирою.... Рудч. Ск. II. 80.
Шанк, -ка, м. Родъ посуды. Мовить до винника, щоб була горілка: винник біжит, бере танком, Андрій біжит, бере збанком. Гол. II. 498.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОЧИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.