Намно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножить, расплодить. А він же то намножив їм господи.
Натискати, -ка́ю, -єш, сов. в. натиснути, -ну, -неш, гл.
1) Натискивать, натиснуть, надавливать, надавить, нажимать, нажать.
2) Налегать, налечь. Жировий натискає, щоб школа була.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Погримати, -маю, -єш, гл. = погрімати.
Поробити, -блю́, -биш, гл.
1) Сдѣлать (во множествѣ). Понакладали гори скель, ніби так сам Господь їх поробив. О6. Поробили собі маленькі списи.
2) Причинить болѣзнь злой волей или какимъ либо чародѣйскимъ дѣйствіемъ.
Притичина, -ни, ж.
1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина.
2) Приключеніе. Коли б не було нам якої притичини.
Спогад, -ду, м. Воспоминаніе. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду.
Табунський, -а, -е. Находящійся въ табунѣ. Що ти брикаєш, як табунська кобила?
Умоцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Сдѣлаться крѣпче. Мед як довго постоїть, то вмоцюється.
Чиндокора, -ри, ж. см. цінгакора. А на йому шуба люба, а на шубі чиндокора, на чиндокорі поясочок.