Ватріти, -рі́ю, -єш, гл. Сгорать.
Вирлатий, -а, -е. О глазахъ: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових.
Гра́ти, гра́ю, -єш, гл. 1) Играть на инструментѣ. Бас гуде, скрипка грає. Не в тую дудку грають. 2) Играть въ какую либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати.Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. 3) Гра́ти весі́лля. Играть свадьбу. Дай, Боже, знати з ким буду весілля грати. 4) Дѣлать быстрыя, рѣзвыя движенія напр. летая. У лузі маківка весною зацвіла.... Бабок, метеликів над нею грає сила. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Гра́ти коне́м. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. Ри́ба гра́є. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 5) Язико́м гра́ти. Льстить, пресмыкаться. 6) Мо́ре гра́є. Море бушуетъ. У неділю вранці-рано сине море грало. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. 7) Со́нце, зі́рниця, мі́сяць гра́є. Влестить, играетъ.По той бік Росі грала зірниця. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Красно грає весняне сонце на чистому небі. 8) Гра́ти в дзвони. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. 9) О медѣ, пивѣ: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль.... що у пиві грає.
Дре́вко, -ка, с. Ум. отъ дре́во. Деревцо.
Знаємість, -мости, ж. и пр. = знайомість и пр.
Инаково нар. = инак. Трошки инаково росказано.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули.
Подивувати, -вую, -єш и подивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться. Ніхто й не подивує. А ти, боярине, не подивуй, іди собі инчую пошлюбуй. Подивувався Іван такій жадобі сестриній.
Принукувати, -кую, -єш, гл. Принуждать, понуждать. Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш.
Скервавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Збили, скервавили, обдерли до нагва.
