Враждувати, -дую, -єш, гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Народ і так на мене враждує. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене.
Газета, -ти, ж. Газета. Жадна газета, жадна пошта не переносила так швидко звісток з одного краю до другого, як язик Борюхів.
Загоню́чка, -ки, ж. Родъ игры въ сви́нку (Cм.), при которой играющій долженъ загнать свинку до извѣстной черты.
Кудрі Cм. кудерь.
Осиротитися, -чуся, -тишся, гл. Осиротѣть. Ой ну люлі, мале дитя, що вчора вранці уродилося, а сьогодні ввечері осиротилося.
Посміт, -ту, м. Встрѣчено у Кулиша = сміття, соръ. Нехай посмітом зметуться, зникнуть, як постали.
Прирівнювати, -нюю, -єш, сов. в. прирівняти, -ня́ю, -єш, гл. Сравнивать, сравнить. Не хочу я ні кого прирівняти, звиняйте, до свині. Прирівняв кішку до собаки.
Спішити, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить.
Угорка, -ки, ж.
1) Венгерка, венгерская женщина.
2) Сортъ сливъ: венгерка.
Цапки, цапком, нар. На дыбы, на заднія ноги. Кінь став цапки. Цапком став.
