Виполіскувати, -кую, -єш, сов. в. виполоскати, -щу, -щеш, гл.
1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок.
2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки.... вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота.
Гарапій, -пія, м. = гарапник. Він його як учеше гарапієм по спині!
Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо.
Дрючи́на, -ни, ж. Дубина. Ой хапайте, браття, хто кий, хто дрючину на вельможну спину! Вирятуймо, браття, з тяжкої неволі свою рідну Україну. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною.
Капостіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться гадкимъ.
Мисте́цьки нар. Мастерски.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.
Прохававкати, -каю, -єш, гл. О перепелѣ: прокричать.
Сапальник, -ка, м. Полольщикъ.
Свічарь, -ря, м. Свѣчникъ, свѣчной мастеръ.
