Буркований, -а, -е. Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Дорога.... буркована.
Гу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Топать. 2) Ударять, производя глухой звукъ.
За́новать, -ті, ж. Раст. Sotus corniculatus.
Коміть нар. Внизъ. коміть-головою. Внизъ головою.
Лихта́рний, -а, -е. Фонарный. Обводе мури лихтарним світлом.
Ненила, -ли, об. Высокій, неповоротливый человѣкъ.
Порозледачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розледачіти, но о многихъ.
Сипати, -плю, -плеш, гл. 1) Сыпать. Сип сюди борошно. Чи засміється, чи застыдиться, — так искри і сипле з очей. Так аж снігом сипле за шкуру. 2) Лить, наливать. Ой пє козак да горілочку, а шинкарочка сипле. Ой сип сирівець та криши опеньки. Сип воду! 3) Лить, отливать изъ металла. 4) О сѣти: выбрасывать въ воду. Сипати невід. 5) Шоссировать, мостить камнемъ (дорогу). Дорога широка, сипана камньом.
Сіяльник, -ка, м. = сівач.
Схильнистий, -а, -е. = схилястий.
