Балакати, -каю, -єш, гл.
1) Бесѣдовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. балака таке — не своє. Говоритъ вздоръ.
Безпечен, -чна, -не Кратк. форма отъ безпечний. Безпечен про небезпеку бував.
Борговий, -а, -е. Взятый въ долгъ. У мене борговий один віл був, — тільки недавно виплатив. Ум. борговенький. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти, зібрав Харько воликів борговеньких.
Довбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе.
Животи́нник, -ка, м. Гуртовщикъ, скупщикъ скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш.
Кабака, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. . Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! кабаки діти кому. Наказать кого. 2) Penis.
Одм Cм. отъ відмага до відм'ялити.
Опара, -ри, ж. Опара для печенія хлѣба.
Потурначка, -ки, ж. Ренегатка (отуречившаяся).
Уверий, -а, -е. 1) Кривой (о деревѣ). Увере дерево.
2) Упрямый (о человѣкѣ).
