Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистачення

Вистачення, -ня, с. Доставка, поставка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТАЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТАЧЕННЯ"
Визиватися, -ваюся, -єшся, гл. Браниться. Зачали ся визивати. Вх. Лем. 397.
Виповнювати, -нюю, -єш, гл. = виповняти. Кров'ю річки й озера виповнювали. К. Кр. 27.
Відлупити, -ся. Cм. відлуплювати, -ся.
Обмова, -ви, ж. Злословіе, клевета, наговоръ. Най же нас обох поховають, нехай же людські обмови устануть. Гол. І. 202. Я гордував обмовою людською. К. ЦН. 259. Ум. обмовонька, обмовочка.
Попідстругувати, -гую, -єш, гл. Подстрогать (во множествѣ).
Порівці нар. Врозь, поодиночкѣ. Ягоди на калині, на бузині кетягами, а на тернові по́рівці. Н. Вол. у.
Росплистися, -вуся, -вешся, гл. = роспливтися.
Тигрів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ тигру.
Унадливий, -а, -е. Назойливый, повадливый. Лебед. у.
Усохнути. Cм. Усихати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТАЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.