Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистоялка

Вистоялка, -ки, ж. Настойка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТОЯЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТОЯЛКА"
Бекет, -та, м. Военный пикетъ, стража. Округи табора жадних бекетів. К. ЧР. 308. Скрізь по сей бік стояла на бекешах стража польска. ЗОЮР. I. 263.
Вищиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Ном. № 12637. Вищирив зуби, як печене порося. Ном. 12637.
Вояченько, -ка, м. Ум. отъ вояк.
Дрі́бни́й, -а́, -е́. усѣч. форма: дрібен. 1) Мелкій, дробный, небольшой, маленькій. Дрібні речі у кошик поклала. Н. Вол. у. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Мет. 8. Заганяла дрібні пташки до бору. Чуб. ІІІ. 251. Сію конопельки дрібні зелененькі. Н. п. Шкода як умре, бо дрібні діти має. Камен. у. 2) Мелкоузорчатый. Вийди, вийди, дівчинонько, під вербу густую, нехай же я подивлюся на плахту дрібную. Мет. 241. 3) Густой, частый. Дрібен дощик іде. Н. п. За дрібними слізоньками світоньку не бачу. Мет. 21. Когда говорится о слезахъ, существительное часто опускается. Дрібними вмився. Покотились дрібненькі з очей. О. 1862. X. 2. дрібни́й лист. Мелко и густо исписанное письмо. Грин. ІІІ. 677. Ум. дрібне́нький, дрібне́сенький, дрібню́ній. Та й знов мережать захожусь дрібненьку книжечку. Шевч. 549. Листячко дрібнесеньке. Кв. II. 163. Дрібнюні, як пшоно, червоні квіточки. Конст. у.
Золза, -зи, ж. Железа. Вх. Пч. І. 14.
Кантопля, -лі, ж. = картопля. У городах чого там, немає?... Капуста, морквини, огірочки, стрючечки, квасоля, кантопля. О. 1862. IX. 111.
Лишівка, -ки, ж. Раст. Cantharellus cibarius. Вх. Лем. 432.
Стрівожити, -жу, -жиш, гл. Встревожить.
Хайний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Желех.
Шпичак, -ка, м. 1) Ростокъ, появившійся изъ земли. Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників. Левиц. І. 339.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТОЯЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.