Бісовський, -а, -е. 1) Дьявольскій, бѣсовскій. Сила бісовська і та одступаєть.
2) Употребл. какъ эпитетъ бранный: бісовська мати, бісовська дочка. Як побачив я твою бісовську гагару, то вона мені здалась страшніш од самісенького чорта.
Висипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виспати, -плю, -пиш, гл.
1) Спать, проспать извѣстное время. День виспать, а ніч у карти програть. Виспав усю ніч.
2) Только сов. в. Пріобрѣсть что спаньемъ. Виспав коваля і бондаря.
Вівтарь, -ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ум. вівтарик.
Відбій, -бою, м. Лучшаго сорта хребтовая щетина.
Кадивай нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи.
Навспра́вжки, навспра́жки, навспра́жнє, нар. Дѣйствительно, подлинно, въ самомъ дѣлѣ. Сестру Дідона мала Ганну, навсправжки дівку хоч куди.
Опарати, -тів, м. мн. Облаченіе священника.
Патолоч, -чі, ж.
1) Истоптанное поле, потрава.
2) Мѣсто, гдѣ съѣдено хищнымъ звѣремъ животное съ остатками на немъ. (Вовк) тут, бо де б йому діваться, — ось свіжа патолоч. Вовк, казав би, задавив лоша, — була б патолоч.
3) Остатки послѣ сбора конопли.
Справа 2 нар. Справа, съ правой стороны. Мизерники встають на мене справа.
Тискавка, -ки, ж. = лускач.
