Вернець, -нця, м. = вочкарь.
Грися́к, -ка́, м. Родъ хлѣба. Мужик та був дуже бідний, і в нього тільки може й було, шо єден хліб-грисяк.
Дев'яті́рко Ум. отъ дев'ятеро.
Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець.
Загра́катися, -каюся, -єшся, гл. Зазѣваться. Мене... послано, що вже не зап'ю, не забалакаюсь, не загракаюсь, та й не злякаюсь.
Злітній, -я, -є. Среднихъ лѣтъ. Злітній чоловік.
Набіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. набра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Набирать, набрать. Уже човник води набіра. Було глек варенухи наберуть та сидячи п'ють. Набрав хліба скільки схотів. Набери мішок борошна. 2) — ху́ру. Накладывать, наложить возъ. Ой я тебе пустю з чумаками чумакувати: ой ти будеш хуру набірати, а я буду гроші одбірати. 3) — не́від. Укладывать, уложить неводъ въ лодку такимъ образомъ, чтобы верхъ невода складывать въ строго послѣдовательномъ порядкѣ въ одну сторону, нижнее крыло — въ другую, а матню — особо, — тогда при забрасываніи всѣ части невода быстро и правильно спускаются въ воду. 4) — пряжу. Натягивать нити основы въ ткацкомъ станкѣ, пропуская ихъ сквозь начиння и блят (Cм.) 5) Покупать, купить матеріи. Набрала плису собі на керсетку та черкасину Грицькові на штани. 6) — тіла. Полнѣть, пополнѣть, толстѣть, потолстѣть.
Проморочити, -чу́, -чиш, гл. Забивать голову, надоѣдать приставаніями извѣстное время. А ну бо годі! І так уже пів дня проморочив мені голову всякими своїми витіями.
Страпки, -пок, ж. Отрепье, рубище.
Улучати, -чаю, -єш, сов. в. улучити, -чу, -чиш, гл. 1) Попадать, попасть въ цѣль. Коли чи б'є, то вже влучає. Не влучила Лемерівна в ніженьку, та влучила Лемерівна в серденько. 2) Попадать, попасть куда, найти путь. Я не влучу до вас заходити. 3) Умѣть, съумѣть что сдѣлать. Як не влучиш і йому дати сього дання, то марне й вона питиме. 4) Успѣть замѣтить, успѣть прослѣдить. Він кинув на нас палицю — ми йшли всі укупочці — а ми розбіглись по дорогах — не влучила я куди яка з нас і побігла.
