Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витати

Витати, -таю, -єш, гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають. Шевч. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТАТИ"
Дожина́ння, -ня, с. Дожинаніе.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Запо́на, -ни, ж. 1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Мир. Пов. ІІ. 56. Чорною запоною застилає очі. Мир. Пов. І. 120. 2) Застежка. Срібнії запони. Лукаш. 46. 3) Препятствіе, помѣха. Камен. у. Ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою. ЗОЮР. І. 160.
Оповісточка, -чки, ж. Ум. отъ оповістка.
Повідскакувати, -куємо, -єте, гл. Отскочить (во множествѣ).
Пригнітати, -та́ю, -єш, сов. в. пригнітити, -нічу, -тиш, гл. 1) Придавливать, придавить. А довбня з стелі, та по голові довгомуда, так його й пригнітила. Чуб. II. 97. 2) Угнетать. І не зважиться багатий брата пригнітати. К. Псал. 23.
Розшийнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = розшайнутися. Розшийнулися оси, покотилися сльози. Kolb. І. 329.  
Соснівка, -ки, ж. Родъ узора въ вышивкѣ. Шух. І. 157, 158.
Стовб, -ба, м. = стовп. Стовб, а до стовба кінь прив'язаний. ЗОЮР. II. 57.
Шахвран, -ну, м. = шапран. Обійдеться паска й без шахврану. Ном. № 5200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.