Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували.
Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Дражни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. — з ким. Дразнить, поддразнивать кого. Він дрожнився з Лекерою Петровною.
Коростявий, -а, -е. = короставий. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Коростява чухмариться.
Люци́пер, -ра, м. Люциферъ, дьяволъ. Пойде Ірод сам до аду люциперу на пораду.
Повикурювати, -рюю, -єш, гл. Выкурить (во множествѣ). Котрому козакові повні сакви жінка тютюну напхала... то все те повикурували.
Пособник, -ка, м. Помощникъ.
Пристрітний, -а, -е. Происходящій отъ сглаза, дурной встрѣчи. Ти гризь і трудова, і пристрітна. У небоги пристрітні уроки.
Рознемсатися, -саюся, -єшся, гл. = розрюматися.
Тяглий, -а, -е. Имѣющій рогатый скотъ.
